Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
повчати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
перевидавати — повчати, радити … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
відчитувати — ую, уєш, недок., відчита/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) тільки док.Закінчити читати лекцію, урок тощо. 2) Читати що небудь перев. нерозбірливо написане. 3) що в чому, звичайно док., перен., рідко. Помітити, зрозуміти. 4) кого, розм. Робити… … Український тлумачний словник
клепка — и, ж. Кожна з опуклих дощечок, з яких складається бочка, діжка й т. ін. •• Не вистача/є одніє/ї кле/пки [в голові/] у кого, кому зневажл. бути дурнуватим, несповна розуму. Кле/пку вставля/ти кому ірон. повчати, на розум наставляти кого небудь … Український тлумачний словник
лекція — ї, ж. 1) Усний виклад навчального предмета викладачем у вищому або середньому спеціальному навчальному закладі. || Публічне читання на певну тему. 2) звичайно мн. Записи курсу з якого небудь навчального предмета, публічних читань, складені… … Український тлумачний словник
ментор — а, ч. 1) заст. Наставник (у 1 знач.), керівник, вихователь. 2) бот., сад. Живець, якого прищеплюють до рослини з метою одержання в гібриді рис цього живця. Метод ментора. 3) перен. Нудна людина, яка любить усіх повчати … Український тлумачний словник
моралізувати — у/ю, у/єш, недок. 1) неперех. Проповідувати сувору мораль. || Робити моральні висновки з приводу чогось. 2) перех., рідко. Повчати кого небудь, читати комусь мораль … Український тлумачний словник
мораліст — а, ч. 1) Особа, що проповідує сувору моральність, любить повчати. 2) Особа, що займається питаннями моралі … Український тлумачний словник
мораль — і, ж. 1) Система норм і принципів поведінки людей у ставленні один до одного та до суспільства; етика (у 2 знач.). 2) Повчальний висновок із чогось. 3) розм. Повчання, настанови, поради. •• Чита/ти (прочита/ти і т. ін.) мора/ль повчати, давати… … Український тлумачний словник
муштрувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) Піддавати муштрі (у 1 знач.). 2) перен., фам. Навчати, повчати когось. || Виховувати (дітей). 3) розм. Те саме, що дресирувати … Український тлумачний словник
